кантор
101Кантор — (от лат. cantor певец) в протестантской церкви учитель музыки, дирижёр хора, органист и церковный композитор (И.С. Бах и др.); в католической церкви певчий; в синагоге гл. певец. (Бим Бад Б.М. Педагогический энциклопедический словарь. М.,… …
102кантор — (2 м); мн. ка/нторы, Р. ка/нторов …
103кантор — а, м. 1) В католической церкви: певчий. 2) В протестантской церкви: учитель музыки, дирижер хора, органист и церковный композитор. 3) В синагоге: главный певец; служитель, читающий нараспев молитвы во время богослужения. Мелодичный голос кантора …
104кантор — а, ч. 1) Півчий, соліст хору в католицькій і протестантській церквах. || Головний співак у синагозі. 2) У протестантів – вчитель і диригент церковного хору, органіст, який сам часто створював музику для своєї церкви …
105канторія — (лат. співати) Балкон або підвищення для розміщення півчих в інтер єрі католицького храму. Звичайно прикрашалося рельєфними або живописними композиціями …
106КАНТОР — (от лат. cantor певец) певчий в католич. церкви; учитель музыки, дирижер хора, органист и церк. композитор у протестантов. В евр. синагоге К. или хазан служитель, читающий нараспев молитвы во время синагогального богослужения …
107Кантор — (в иудаизме) (cantor), знаток молитв и ритуалов, гл. певец в синагоге. Велика роль К. в ортодоксальном иудаизме, отвергающем муз. сопровождение как своего рода работу, запрещенную по субботам (шабат) …
108кантор — 1. картон контра кратон 2. картон контра …
109кантор — а; м. (от лат. cantor певец) 1) В католической церкви: певчий хора. 2) В синагоге: главный певец. 3) В протестантской церкви: учитель музыки, дирижёр хора, органист …
110кантор — іменник чоловічого роду, істота співак; учитель церковного співу …
